Не кохаєш мене, не жалієш...

Не кохаєш мене, не жалієш

Разі я не красивий такий?

Відвернувшись, в обіймах ти млієш

Мій приймаєш цілунок палкий

 

Молода ти, з чуттєвим оскалом

Я з тобою не ніжний, не груб.

Розкажи ти, скількох ти кохала?

Скільки рук пам'ятаєш та губ?

 

Знаю я - вони мИнули тіньми

Не торкнувшись твоєго вогню

Багатьох торкалась ти коліньми

Я тебе ні за що не виню .

 

Хай твої півпримружені очі

Хай ти мрієш зовсім про других

І тебе мені ніхто не врочив

І я теж в далеких снах своїх.

 

Наш запал не називай ти долею

Легкодухий запальний зв'язок, -

Випадково стрівся я з тобою, -

Посміхнувшись, обірву зв’язок.

 

Та й і ти полинеш в інший край

Порошить безрадіснії дні

Тільки Нецілованих не тОркай

Тільки Не горілих не мани.

 

І колись, як з іншим по провулку

Ти пройдеш, вагітна на любов

Я можливо, заспішу на гульку

І з тобою стрінемось ми знов.

 

Відвернув до покоханця плечі

І очами нахилившись вниз

Тихо мені скажеш: "Добрий вечір.".

І я з посмішкою “Добрий вечір мiss”…»

 

Більш ніщо в душі не колихнеться,

Більш ніщо її не справить на запал

Хто кохав, тому вже все минеться

Кто згорів, тому не страх – підпал…

 

(c) С.Есенин перевод В.Грин