|
Ніхто не винен у тому, що він народився рабом; але раб, який не тільки цурається прагнень до своєї свободи, але виправдовує і прикрашає своє рабство (наприклад, називає придушення Польщі, України тощо «захистом вітчизни» великоросів), такий раб є холуй та хам, що викликає законне почуття обурення, презирства та огиди. |
||||
|
. |
||||
|
|
Чи буде нагода, наприклад, Україні мати самостійну державу, це залежить від 1000 невідомих заздалегідь факторів. І, не намагаючись вгадувати марно, ми твердо стоїмо на тому, що безсумнівно: право України на таку державу. Ми поважаємо це право, ми не підтримуємо привілеїв великороса над українцями, ми виховуємо маси в дусі визнання цього права, у дусі заперечення державних привілеїв будь-якої нації. |
||||
| — О ПРАВЕ НАЦИЙ НА САМООПРЕДЕЛЕНИЕ |
- Абстрактної істини немає, є тільки конкретна істина. [1]
- Без людських емоцій немає і бути не може людського шукання істини.[1]
- Грабуй награбоване.[2]
- Держава — це ми.
- Государство — это мы (політичний звіт ЦК РКП(б) XI з'їзду комуністичної партії 27 березня 1922)
- Диктатура означає — візьміть це раз назавжди до відома, панове кадети, — необмежену владу, що спирається на силу, а не на закон.[3]
- Догнати і перегнати.
- Комунізм є Радянська влада плюс електрифікація всієї країни.
|
|
Своїй партії ми віримо, в ній ми бачимо розум, честь і совість нашої епохи. |
||||
|
Своей партии мы верим, в ней мы видим ум, честь и совесть нашей эпохи. |
|||||
| — стаття «Політичний шантаж» (1917)[4] |
- Революційна фраза є повторення революційних лозунгів без урахування об'єктивних обставин, у цьому переломі подій, у такому стані речей. Лозунги чудові, захопливі, п'янкі, — ґрунту під ними нема, — ось суть революційної фрази.
- Революція не визнає нейтральних (Ленін, 1970, 11, с. 182)
- Суд повинен не усунути терор; обіцяти це було б самообманом або обманом, а обґрунтувати і узаконити його принципово, ясно, без фальші і без прикрас. Формулювати треба якомога ширше, бо тільки революційна правосвідомість і революційна совість поставлять умови застосування на ділі, більш-менш широкого.[5]
- Тихвинський не «випадково» заарештований: хімія і контрреволюція не виключають одна одну. (Вересень 1921. ПСС, т.53, с.169)
- Усяка революція лише тоді чого-небудь варта, коли вона вміє захищатися…[6]
- Учитись, учитись і ще раз учитись (лозунг зі статті «Краще менше, та краще», 1923)
- Той виробничий ефект, який очікує від застосування (у вугільній промисловості) врубових машин тов. Пятаков, явно перебільшений. Киркою краще і дешевше. (серпень 1921) [7]
- Повідомте в Науково-харчовий інститут, що за 3 місяці вони повинні представити точні й повні дані про практичні успіхи вироблення цукру з тирси. (20 серпня 1919) [7]
- Луначарському: "Всі театри раджу покласти в труну." (Листопад 1921) [7]
- Тов. Зінов’єв! Лише сьогодні ми дiзнались в ЦК, що в Пітері робітники хочуть відповісти на вбивство Володарського масовим терором і що ви їх утримали. Протестую рішуче! Ми компрометуємо себе: погрожуємо навіть в резолюціях Раддепу масовим терором, а коли до діла, гальмуємо революційну ініціативу мас, цілком правильну. Це не-мож-ли-во! Треба заохочувати енергію і масовість терору. (26 листопада 1918) [7]
- Телеграма до Саратова: «Розстрілювати, нікого не питаючи і не допускаючи ідіотської тяганини». (22 серпня 1918) [7]
- Якщо не буде прийнято героїчні заходи, я особисто проводитиму в Раді оборони і в ЦК не лише арешти всіх відповідальних осіб, але й розстріли. (18 червня 1918)[7]
- Надзвичайна комісія тому і є надзвичайною, що її створено для боротьби за надзвичайного часу, часу громадянської війни, і на обмеження її прав ми не підемо. (7 червня 1921)[7]
- Ушпліхту: Гласність ревтрибуналів (вже) не обов’язкова. Склад їх посилити вашими людьми, посилити їх всілякий зв’язок з ВЧК, посилити швидкість і силу їх репресій. (21 січня 1922)[7]
- Хороший комуніст в той же час є і хороший чекіст. (31 липня 1919)[7]
- Інтелектуальні сили робітників і селян зростають і міцніють у боротьбі за повалення буржуазії і її посіпак, інтелігентиків, лакеїв капіталу, що вважають себе мозком нації. На ділі це не мозок, а гівно. (15 вересня 1918)[7]
- Каменєву: По-моєму, потрібен таємний циркуляр проти наклепників, що кидають наклепницькі звинувачення під виглядом «критики». (5 березня 1921)[7]
- У Сибіру взагалі в селі дуже і дуже важко знайти прислугу, а влітку просто неможливо (1897, ПСС, т.55, с.56)
|
|
Тут одержано ще ряд записок. Одна записка українського товариша з Києва, він запитує: чому я ніколи на Україні не був? На Україну поїхати далеко. Таку поїздку здійснити важко.[8] — В Україні Ленін не бував ніколи. |
||||
|
Здесь получен еще ряд записок. Одна записка украинского товарища из Киева, который спрашивает: почему я никогда на Украине не был? На Украину поехать далеко. Такую поездку предпринять трудно.[9] |
|||||
| — З виступу 26 грудня 1921 р. |
|
|
Допомагати Червоній армії всім, чим тільки може допомогти кожний, — такий перший, основний і найголовніший борг кожного свідомого робітника і селянина. |
||||
|
Помогать Красной армии всем, чем только может помогать каждый, — таков первый, основной и главнейший долг всякого сознательного рабочего и крестьянина. |
|
|
Останні листи та статті
|
|
Революція зв'язана з першою всесвітньою імперіалістичною війною. В такій війні повинні були позначитися нові риси, або видозмінені в залежності саме від війни, бо ніколи в світі такої війни, в такій обстановці, ще не бувало. Досі ми бачимо, що буржуазія найбагатших країн не може налагодити «нормальних» буржуазних відносин після цієї війни, а наші реформісти, дрібні буржуа, які корчать з себе революціонерів, вважали і вважають межею (її же не прейдеши) нормальні буржуазні відносини, причому розуміють цю «норму» до краю шаблонно і вузько. |
||||
| — Про нашу революцію (з приводу записок М. Суханова), газета «Правда» № 117, 30 травня 1923 р. |
|
|
Нам треба що б то не стало поставити собі завданням для оновлення нашого апарату: по-перше — учитися, по-друге — учитися і по-третє — учитися і потім перевіряти те, щоб наука у нас не залишилась мертвою буквою або модною фразою (а це, нічого гріха таїти, у нас особливо часто буває), щоб наука справді входила в плоть і кров, перетворювалась у складовий елемент побуту цілком і по-справжньому.[12] — датовано 2 березня 1923 |
||||
| — Краще менше, та краще, газета «Правда» № 49, 4 березня 1923 р. |
Комментарии
Кому на АШ Ленин на мове требуется?
Ленин хорош на любом языке мира!
Язык пролетариата :). Обсуждать мировую революцию на других языках - моветон.Ухо режет.
Язык пролетариата - русский. Поскольку первое социалистическое государство (т.е. государство диктатуры пролетариата) было построено в России.
Ну-ну, диктатура пролетариата это социализм. Хохломарксизм.
Фигня.
Вот когда-то меня попросили напечатать билеты на экзамены в школе.
Там бы Тютчев на мойве.
Это была жёсткая жесть. Ни одного стихотворения не смогла опознать
Это харам натуральный. Только заукраинцев- Лёнина и Шевченка.
Такую литературу и не брал никто, что как бэ намекает:)..Лесь Подеревянский был хорош.
Как можно на этом языке писать серьезные вещи?! "Науково-харчовий інститут!"
Да, создатели украинского явно были польскими юмористами. Токое у меня законне почуття.
И на кой эта херня здесь?